Отит зовнішнього вуха

Зовнішній отит – це запалення вушної раковини та/або зовнішнього слухового ходу (ЗСХ) – трубки, що сполучає вушну раковину та барабанну перетинку [1]. Цей стан ще часто називають «вухом плавця», оскільки саме частий контакт із водою робить слуховий хід більш сприйнятливим до інфекції [2].

Це досить поширене захворювання, з яким у певний період життя стикається кожна десята людина. Жінки трохи більше схильні до його розвитку, і найчастіше діагноз встановлюють дорослим у віці 45-75 років [2].

Класифікація

Отит зовнішнього вуха поділяють на такі різновиди [1]:

  • гострий дифузний зовнішній отит – найчастіша форма, особливо поширена у плавців;
  • гострий локалізований зовнішній отит (фурункульоз) – інфекція у волосяних фолікулах;
  • хронічний зовнішній отит – те саме, що й гострий, але з більш тривалим перебігом (>6 тижнів);
  • екзематозний зовнішній отит – цей термін включає низку дерматологічних діагнозів (атопічний дерматит, псоріаз, системний червоний вовчак), при яких може псуватися зовнішній слуховий хід (ЗСХ)
  • некротизуючий (злоякісний) зовнішній отит – інфекція, яка поширюється на глибші тканини, прилеглі до ЗСХ; трапляється переважно у дорослих з ослабленим імунітетом та людей з цукровим діабетом;
  • отомікоз – ураження слухового ходу грибковою інфекцією (Candida, Aspergillus).

Гострий локалізований зовнішній отит виглядає як звичайні прищики на шкірі вушної раковини чи слухового ходу. Однак, не намагайтеся їх видавити, інакше це може призвести до поширення інфекції [2].

Симптоми зовнішнього отиту

При зовнішньому отиті зазвичай уражається одне вухо [2]. До симптомів запалення зовнішнього вуха належать [1, 2]:

  • біль у вусі;
  • свербіж та подразнення шкіри вушної раковини та слухового ходу;
  • почервоніння та набряк в цій ділянці;
  • відчуття розпирання всередині вуха;
  • лущення шкіри в слуховому ході та навколо нього;
  • виділення з вуха, які можуть бути як рідкими та водянистими, так густими та гнійними;
  • болючість при дотику до вуха або рухах нижньої щелепи;
  • зниження слуху;
  • підвищення температури тіла (зрідка).

Біль у вусі може бути як легким, так і важким, і зазвичай посилюється в перші два дні [1]. Виражений глибокий біль у пацієнтів з порушенням роботи імунної системи або цукровим діабетом свідчить про злоякісний зовнішній отит.

Появі ознак захворювання часто передують активності на воді (плавання, серфінг або катання на байдарках) або вушна травма (агресивна гігієна вух з використанням ватних паличок, стороннє тіло у вусі) [1].

Коли симптоми не проходять довше 6 тижнів, мова йде про хронічний зовнішній отит, який може проявлятися [2]:

  • постійним свербінням в і навколо слухового ходу;
  • дискомфортом і болем у вусі, що посилюється при його рухах та зазвичай набагато менш виражений, ніж при гострому процесі;
  • рідкі виділення з вуха;
  • недостатнє утворення вушної сірки;
  • звуження слухового проходу через потовщення шкіри, що може призвести до зниження слуху.

Причини отиту зовнішнього вуха

Найчастіше це захворювання викликає бактеріальна інфекція, хоча можуть бути й інші причини: подразнення, грибкова інфекція та алергія. Головні збудники – синьогнійна паличка (Pseudomonas aeruginosa) та золотистий стафілокок (Staphylococcus aureus). Грибкова інфекція може розвинутись як результат надмірного використання вушних крапель з антибіотиком. 80%-90% випадків  викликається грибком Aspergillus. Ознаками цього виду інфекції є довгі білі нитчасті частини грибка (гіфи), що ростуть з поверхні шкіри, а також набряк і почервоніння шкіри навколо.

Можливі провокуючі фактори

Тут ми наведемо впливи і стани, які не є безпосередніми причинами зовнішнього отиту, проте здатні підвищити ризики його розвитку.

Надмірна волога

Попадання рідини в слуховий канал робить його більш сприйнятливим до розвитку інфекції. Волога створює ідеальне середовище для зростання бактерій і – меншою мірою – грибів. Вода також може змивати захисний шар вушної сірки та провокувати свербіж.

Ризики можуть збільшувати:

  • плавання – особливо у брудній воді;
  • значне потовиділення;
  • тривале перебування у середовищі з підвищеною вологістю.

Травма вуха

Шкіра слухового каналу дуже чутлива і її можна легко пошкодити:

  • зайвою гігієною;
  • використанням ватних паличок;
  • тривалим носінням вушних затичок (беруш) чи навушників;
  • використанням слухового апарату.

Вплив хімікатів

Ризик розвитку отиту зовнішнього вуха зростає, якщо Ви використовуєте такі засоби:

  • лак для волосся;
  • фарбу для волосся;
  • розчинники сірчаних пробок.

Шкірні захворювання

до дерматологічної патології, здатної підвищити ризик зовнішнього отиту відносять:

  • себорейний дерматит;
  • псоріаз;
  • екзему;
  • акне.

Як діагностують зовнішній отит

Зазвичай для встановлення діагнозу лікареві достатньо дізнатися Ваші скарги і оглянути вухо за допомогою спеціального приладу – отоскопу. Додаткові обстеження потрібні лише в окремих випадках [1]. Наприклад, коли призначене лікування не подіяло або лікар запідозрив грибкову інфекцію, він може взяти мазок із вуха, щоб встановити збудника та його сприйнятливість до ліків [1, 2]. При підозрі злоякісний зовнішній отит можуть призначити комп’ютерну томографію [1].

Як лікувати запалення зовнішнього вуха

Іноді захворювання проходить самостійно, але може тривати кілька тижнів. Ваш сімейний лікар може призначити вушні краплі, які допоможуть усунути симптоми протягом декількох днів. Існує чотири типи крапель, які використовують при зовнішньому отиті: антибіотики для лікування бактеріальної інфекції, кортикостероїди для зменшення набряклості, протигрибкові при грибковому ураженні та краплі з кислотами для усунення бактерій [2]. 

Лікуванням запалення зовнішнього вуха зазвичай займається сімейний лікар. Саме він повинен підібрати потрібний Вам антибіотик, якщо в цьому є необхідність, і направити Вас до отоларинголога у більш важких випадках.

Як правильно використовувати вушні краплі?

Ефективність призначеного лікування може знижуватись, якщо застосовувати вушні краплі неправильно. Тут ми опишемо послідовність закапування препаратів:

  • акуратно видаліть гнійні виділення та сірку із вушної раковини, використовуючи ватний тампон;
  • нагрійте вушні краплі, стиснувши флакон у долоні на кілька хвилин;
  • ляжте на бік так, щоб ураженою вухо опинилося зверху і закапайте препарат;
  • обережно натисніть і потягніть за вухо приблизно на 30 секунд, щоб краплі краще ввібралися;
  • залишайтеся в положенні лежачи протягом 3-5 хвилин, щоб вушні краплі не вилилися зі слухового проходу;
  • залиште слуховий прохід відкритим, щоб він висохнув.

Як самостійно полегшити симптоми

Тут ми опишемо, як Ви можете самостійно зменшити прояви хвороби та запобігти розвитку ускладнень [2]:

  • уникайте потрапляння води в уражене вухо – носіть шапочку для душу і не плавайте до повного одужання;
  • видаляйте гнійні виділення з вуха, акуратно знімаючи їх з вушної раковини за допомогою ватних кульок або тампонів. При цьому не вставляйте їх у вухо і не використовуйте ватні палички;
  • не вставляйте у вухо нічого, що може спричинити подразнення або алергічну реакцію, наприклад, слуховий апарат, навушники або сережки;
  • використовуйте знеболювальні засоби, такі як парацетамол або ібупрофен. Отипакс при зовнішньому отиті не призначають. Показанням до застосування цих знеболювальних крапель є запалення середнього вуха.

Чи можна гріти вухо при зовнішньому отиті?

Якщо захворювання викликано появою фурункула (гострого гнійного запалення волосяного фолікула) у слуховому проході, то прикладання теплого рушника до ураженого вуха може допомогти прискорити одужання [2].

Таким чином, зовнішній отит – це достатньо поширене захворювання, яке часто провокується попаданням води у вухо або травмуванням його ватними паличками, а також частим носінням навушників-затичок. Захворювання може пройти самостійно, але застосування спеціальних крапель, які призначить Ваш лікар, може суттєво прискорити одужання. Для лікування цієї патології використовують різні види антибактеріальних, протигрибкових та протизапальних вушних крапель. Під час лікування важливо не мочити уражене вухо.

Джерела

  1. Ariel A. Waitzman. Otitis Externa, 2020 https://emedicine.medscape.com/article/994550-overview
  2. NHS inform. Otitis externa https://www.nhsinform.scot/illnesses-and-conditions/ears-nose-and-throat/otitis-externa
  3. Rowlands S., Devalia H., Smith C., Hubbard R., Dean A. Otitis externa in UK general practice: a survey using the UK General Practice Research Database // Br J Gen Pract. 2001. Jul. Vol. 51 (468). P. 533–538.

 

Otipax 042 29.11.21

Знайдіть в аптеці

Вгамуйте отит!

Купити
text-7