Гострий середній отит (ГСО): Симптоми, діагностика та лікування

Середнє вухо – це порожнина за барабанною перетинкою, яка містить слухові кісточки, які передають звукові коливання на внутрішнє вухо. Інфекція середнього вуха часто виникає на тлі простуди2, 1. Причиною ГСО може бути вірусна, вірусно-бактеріальна або бактеріальна інфекції. Найчастіше ГСО виникає на фоні гострої респіраторної вірусної інфекції (гострого вірусного риносинуситу)1. Це одна з найпоширеніших хвороб дитячого віку. Згідно зі статистикою, близько 75% дітей переносять це захворювання в дошкільному віці, а більшість з них у перші два роки свого життя2, 3.

Прояви гострого отиту середнього вуха

Головна скарга пацієнтів з ГСО – це сильний одно- або двобічний вушний біль, який посилюється в положенні лежачи і викликає значний дискомфорт. Крім цього, можуть спостерігатися такі симптоми:

  • порушення слуху;
  • підвищення температури тіла;
  • витікання рідини з вуха;
  • головний біль.

У маленьких дітей, які ще не почали говорити або не можуть чітко сформулювати свої скарги, визначити гострий отит можна на підставі наступних ознак:

  • смикання вуха;
  • підвищення температури тіла;
  • проблеми з засинанням;
  • частий плач;
  • дратівливість;
  • порушення реакції на звуки;
  • зниження апетиту.

Частий прояв інфекційного отиту у малюків – дратівливість і безсоння після перенесеної застуди.

Механізм розвитку гострого середнього отиту

ГСО часто виникає на тлі застуди, грипу або алергії2. При цих захворюваннях порушується відтік рідини по слуховій (євстахієвій) трубі, яка з’єднує середнє вухо з носоглоткою. При набряку цих труб, рідина застоюється і стає сприятливим середовищем для розмноження бактерій і розвитку інфекції1. У маленьких дітей євстахієва труба розташована більш горизонтально, отже вона гірше справляється з відведенням рідини і її просвіт легше перекрити. Тому пік захворюваності припадає на вік від 6 до 18 місяців4.

Фактори ризику гострого отиту

Найбільше до розвитку ГСО схильні діти від 6 місяців до 2 років через особливості анатомії і ще не сформовану імунну систему. Крім віку, існують і інші чинники ризику

  • Відвідування дитячого садка
    Тісні контакти в колективі сприяють поширенню респіраторних інфекцій.
  • Годування дитини з пляшечки
    Штучне вигодовування пов’язане з частішим проявом вушних інфекцій аніж при грудному вигодовуванні.
  • Сезонні фактори
    Найчастіше інфекційний отит розвивається взимку і восени. Люди з сезонною алергією мають вищий ризик розвитку запалення середнього вуха в період цвітіння рослин2.
  • Якість повітря
    Куріння, в тому числі пасивне, а також погана якість повітря можуть підвищувати ризик розвитку отиту2.

Діагностика та лікування гострого отиту

Для того, щоб поставити діагноз, лікарю необхідно зібрати скарги пацієнта і провести огляд. Для цього зазвичай використовують отоскоп – інструмент, завдяки якому можна оглянути зовнішній слуховий хід та барабанну перетинку. При наявності сумнівів або підозрі на розвиток ускладнень, доктор може призначити додаткові діагностичні процедури.

Лікування ГСО направлене на боротьбу з причиною інфекції і усунення симптомів, в першу чергу – вушного болю. Оскільки головними збудниками виступають саме бактерії (пневмокок, мораксела або гемофільна паличка), лікарі часто призначають антибіотики.

Антибіотики

Незважаючи на переважно бактеріальну природу ГСО, в деяких випадках вона може пройти самостійно і без застосування протимікробних препаратів. Лікар може відкласти прийом антибіотиків у дитини:

  • віком від 6 до 23 місяців з ліво- або правобічним середнім отитом (незначний біль тільки в одному вусі), що триває менше 48 годин, і температурою тіла нижче 39 °C;
  • від 2-х років з одно- або двобічним гострим середнім отитом з незначним вушним болем, що триває менше 48 годин, і температурою тіла до 39 °C.

Рішення про те, чи варто приймати антибіотик і який саме, повинен приймати лікар індивідуально для кожного пацієнта на підставі співвідношення потенційної користі та ризиків.

Знеболювання

Краплі Отипакс - ефективний засіб для лікування гострого отиту у дітей
Лікар також може запропонувати препарати, що зменшують біль у вусі. Це можуть бути:

  • Протизапальні засоби, наприклад парацетамол чи ібупрофен. Аспірин небажано давати дітям і підліткам з грипоподібними симптомами через ризик розвитку серйозної побічної реакції – синдрому Рея.
  • Знеболюючі вушні краплі з анестетиком можуть допомогти швидко зменшити біль при отиті, коли барабанна перетинка непошкоджена.

Вушний біль – головна причина зниження якості життя пацієнтів з ГСО. Антибактеріальні та протизапальні препарати далеко не відразу приносять відчутне полегшення, тому існує потреба в «невідкладній допомозі».

Отипакс – французькі вушні краплі, які, завдяки комбінації місцевого анестетика і протизапального засобу, вже через 5 хвилин після застосування знижують біль, а через 15-30 хвилин – практично повністю його усувають. Препарат можна використовувати починаючи з 1 місяця.

Резюме

Таким чином, гострий отит середнього вуха – розповсюджена хвороба дитячого віку, яка може зустрічатися і у дорослих. Найбільш схильні до розвитку вушної інфекції діти в перші 2 роки життя. Діагноз встановлюється лікарем на підставі типових скарг і огляду вуха спеціальним приладом – отоскопом. Лікування полягає в протимікробної терапії та знеболенні.

 

Список літератури:

1. УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ ПЕРВИННОЇ, ВТОРИННОЇ (СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ) ТА ТРЕТИННОЇ (ВИСОКОСПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ: ГОСТРИЙ СЕРЕДНІЙ ОТИТ 2020

2. Mayo Clinic. Ear infection (middle ear)
https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/ear-infections/symptoms-causes/syc-20351616

3. Ф.Б. Юрочко, Д.Б. Копанська. Гострий середній отит у дітей віком до 2 років: найскладніший – у найменших. Дитячий лікар 2 2019. Сторінки: 25-30

Знайдіть в аптеці

Вгамуйте отит!

Купити
text-7