Гострий середній отит: симптоми, діагностика та лікування

Інфекція середнього вуха, порожнини за барабанною перетинкою, яка містить слухові кісточки, часто виникає на тлі застуди [2]. 

Причиною ГСО є вірусна, вірусно-бактеріальна або бактеріальна інфекція. Найчастіше ГСО виникає на фоні гострої респіраторної вірусної інфекції (гострого вірусного риносинуситу) [1]. Це одна з найпоширеніших хвороб дитячого віку.  Згідно зі статистикою, близько 75% дітей переносять це захворювання в дошкільному віці, а більшість з них в перші два роки свого життя [2, 3].

Прояви гострого отиту середнього вуха

Головна скарга пацієнтів з ГСО – це сильний одно- або двобічний вушний біль, який посилюється в положенні лежачи і викликає значний дискомфорт. Крім цього, можуть спостерігатися такі симптоми:

  • порушення слуху;
  • підвищення температури тіла;
  • витікання рідини з вуха;
  • головний біль.

У маленьких дітей, які ще не почали говорити або не можуть чітко сформулювати свої скарги, припустити гострий отит можна на підставі наступних ознак:

  • смикання за вухо;
  • підвищення температури тіла;
  • проблеми з засинанням;
  • частий плач;
  • дратівливість;
  • порушення реакції на звуки;
  • зниження апетиту.

Частий прояв інфекційного отиту у малюків – дратівливість і безсоння після перенесеної застуди.

Механізм розвитку гострого середнього отиту

Часто ГСО часто виникає на тлі застуди, грипу або алергії [2 стр 3]. При цих захворюваннях порушується відтік рідини по слуховій (євстахієвій) трубі, яка з’єднує середнє вухо з носоглоткою. При набряку цих труб, рідина застоюється і стає сприятливим середовищем для розмноження бактерій і розвитку інфекції [1]. У маленьких дітей євстахієва труба розташована більш горизонтально, отже вона гірше справляється з відведенням рідини і її просвіт легше перекрити. Тому пік захворюваності припадає на вік від 6 до 18 місяців [4].

Фактори ризику гострого отиту

Найбільше до розвитку ГСО схильні діти від 6 місяців до 2 років через особливості анатомії і ще не сформовану імунну систему. Крім віку існують і інші чинники ризику:

  • Відвідування дитячого садка

Тісні контакти в колективі сприяють поширенню респіраторних інфекцій.

  • Годування дитини з пляшечки

Штучне вигодовування пов’язане з більш частими вушними інфекціями, ніж при годуванні груддю.

  • Сезонні фактори

Найчастіше інфекційний отит розвивається взимку і восени. Люди з сезонною алергією мають вищий ризик розвитку запалення середнього вуха в період пилкування рослин [2 стр 4].

  • Якість повітря

Куріння, в тому числі пасивне, і погана якість повітря можуть підвищувати ризик розвитку отиту [2 стр 5].

Діагностика та лікування гострого отиту

Для постановки діагнозу лікарю необхідно зібрати скарги пацієнта і провести огляд. Для цього зазвичай використовують отоскоп – інструмент, завдяки якому можна оглянути зовнішній слуховий хід та барабанну перетинку. При наявності сумнівів або підозрі на розвиток ускладнень доктор може призначити додаткові діагностичні процедури.

Лікування ГСО направлено на боротьбу з причиною інфекції і усунення симптомів, в першу чергу –  вушного болю. Оскільки головними збудниками виступають саме бактерії (пневмокок, мораксела або гемофільна паличка), лікарі часто призначають антибіотики.

Антибіотики

Незважаючи на переважно бактеріальну природу ГСО, в деяких випадках вона може пройти самостійно і без застосування протимікробних препаратів. Лікар може відкласти прийом антибіотиків у дитини:

  • віком від 6 до 23 місяців з ліво- або правобічним середнім отитом (незначний біль тільки в одному вусі), що триває менше 48 годин, і температурою тіла нижче 39 °C
  • від 2-х років з одно- або двобічним гострим середнім отитом з незначним вушним болем, що триває менше 48 годин, і температурою тіла до 39 °C.

Рішення про те, чи варто приймати антибіотик і який саме, повинен приймати лікар індивідуально для кожного пацієнта на підставі співвідношення потенційної користі та ризиків.

Знеболювання

Доктор також може запропонувати препарати, що зменшують біль у вусі. Це можуть бути:

  • Протизапальні засоби, наприклад парацетамол або ібупрофен. Аспірин небажано давати дітям і підліткам з грипоподібними симптомами через ризик розвитку серйозної побічної реакції – синдрому Рея.
  • Знеболюючі вушні краплі з анестетиком можуть допомогти швидко зменшити біль при отиті, коли барабанна перетинка не пошкоджена.

Вушний біль – головна причина зниження якості життя пацієнтів з ГСО. Антибактеріальні та протизапальні препарати далеко не відразу приносять відчутне полегшення, тому існує потреба в «невідкладній допомозі».

Отипакс – французькі вушні краплі, які, завдяки комбінації з місцевого анестетика і протизапального засобу, вже через 5 хвилин після застосування знижують біль, а через 15-30 хвилин – практично повністю його усувають. Препарат можна використовувати починаючи з 1 місяця.

Резюме

Таким чином, гострий отит середнього вуха – часта хвороба дитячого віку, яка може зустрічатися і у дорослих. Найбільш схильні до розвитку вушної інфекції діти в перші 2 роки життя. Діагноз встановлюється лікарем на підставі типових скарг і огляду вуха спеціальним приладом – отоскопом. Лікування полягає в протимікробної терапії та знеболенні.

Otipax 018 22.04.21

Знайдіть в аптеці

Вгамуйте отит!

Купити
text-7