Гострий середній отит (ГСО)

отипакс від отиту

Скорочена інформація із статті професора Поповича В.І. «Контроль болю та запалення у хворих на неперфоративний гострий  середній отит», Журнал вушних, носових  і горлових хвороб, №1, 2018.

Отит – поширене захворювання, особливо підступне своїм стрімким розвитком. Від появи дискомфорту до просто нестерпного болю в малечі може пройти лише кілька годин. Як не прикро, вберегтися звичайною профілактикою не вдасться, середньостатистична людина переносить отит принаймі кілька разів у житті – найчастіше  діти до 5 років, рідше – до 14 років і досить рідко – особи літнього віку.

Гострий середній отит (ГСО) – запальний процес, що охоплює слизову оболонку всіх повітроносних порожнин середнього вуха: барабанної порожнини, клітин соскоподібного паростка і слухової труби. ГСО найчастіше виникає на фоні гострого риносинуситу, найчастіше вірусного.

Діагностика гострого середнього отиту зазвичай ґрунтується на типовій клінічній картині: анамнез, скарги хворого і дані отоскопічного дослідження. Тут треба пам’ятати, що в немовлят і дітей молодшого віку ГСО проявляється якраз неспецифічними симптомами: хвора дитина постійно кричить, крутить або хитає головою, намагається нахилити її так, аби хворе вухо було розташоване нижче, притиснути його до подушки.

І щоб лікування було ефективним, потрібна ретельна діагностика та адекватне лікування медпрепаратами із доведеною ефективністю.

Найчастіше застосовують медикаментозну патогенетичну терапію, цим методом лікують  більшість захворювань. Підбираючи схему лікування гострого середнього отиту, важливо розуміти, що провідною ланкою патогенезу є виразні запальні зміни слизової оболонки порожнин середнього вуха та її нервово-рецепторного апарату, що зумовлює інтенсивний біль у вусі. Боротьба із запаленням і болем як провідним його симптомом передбачає:

  • усунення джерела болю (запалення слизової оболонки) й відновлення пошкоджених тканин;
  • вплив на периферичні компоненти болю та гальмування проведення больової імпульсації по периферичних нервах.

Основні препарати, що лікують запалення та знімають біль, є ненаркотичні анальгетики та нестероїдні протизапальні сполуки системної дії. І хоч терапія вказаними препаратами досить широко використовується в практиці, дія їх уповільнена. Крім того, також необхідно враховувати можливість виникнення цілого ряду побічних ефектів. З точки зору комплексного впливу на механізм запалення та формування больового синдрому, важливим і необхідним є використання протизапальних препаратів з топічною дією, зокрема феназону. А необхідність  швидкого зняття больових відчуттів спонукає до використання знеболювальних препаратів, зокрема лідокаїну, який є ефективним місцевим анестетиком. Лідокаїн пригнічує практично всі нервові імпульси, включаючи больові, та у кілька разів ефективніший, ніж інші анестетики [2]. Цілий ряд експериментальних досліджень підтверджує, що місцева знеболювальна дія лідокаїну  інтенсивніша і триваліша в  комплексі з феназоном [3]. Вушні краплі Отипакс®, в склад яких входять лідокаїн та феназон, мають виразні знеболювальні та протизапальні властивості. Вдала комбінація феназону з лідокаїном пришвидшує анестезуючий ефект, збільшує його тривалість та виразність знеболювального ефекту, що й дозволяє швидко знімати больовий синдром при отитах.

Показовим є результат дослідження знеболювальної та протизапальної ефективності препарату Отипакс у пацієнтів в різних вікових групах. Зокрема, серед дітей, у яких було діагностовано ГСО, зазначено високу ефективність лікування Отипаксом та контролювання больового синдрому і нормалізації отоскопічної картини, що забезпечує швидку регресію скарг пацієнта. Оцінка ж загальної ефективності лікування неперфоративних форм гострого середнього отиту у дорослих та дітей (таблиця) підтвердила ефективність даного лікування у 100% пацієнтів дитячого віку та дорослих.

ефективність Отипакс

Отже, використання вушних крапель Отипакс® вирішує пріоритетне завдання клініциста – усунення болю у вусі. При його використанні у досліджуваних дорослих та дітей, хворих на неперфоративні форми гострого середнього отиту, зменшення виразності болю починається приблизно через п’ять хвилин після закапування. Практично повне зникнення больового синдрому спостерігається через 15-30 хвилин, а стійкий знеболювальний ефект триває до 8-10 годин, що й визначило частоту використання препарату 2-3 рази на добу.

З точки зору комплексного впливу на больовий синдром, важливим і необхідним є вплив на механізм запалення. Феназон, що входить до складу препарату, відноситься до протизапальних середників з топічною дією. Курсовий прийом препарату двічі на добу забезпечує зменшення виразності запального процесу, що підтверджується динамікою регресії об’єктивних отоскопічних симптомів гострого середнього отиту – гіперемії барабанної перетинки, деформації чи відсутності світлового конусу та чіткості пізнавальних контурів барабанної перетинки. Зменшення інтенсивності запалення та зниження інтенсивності больового синдрому, що, своєю чергою, зменшує необхідність прийому знеболюючих препаратів системної дії: потреба в них відпадає вже після другої доби лікування практично в усіх досліджуваних пацієнтів дорослого та дитячого віку. Для досягнення загального терапевтичного ефекту Отипакс® використовувався практично всіма пацієнтами від 5 до 7 днів.

Висновки. Підсумовуючи, бачимо, що незважаючи на те, що гострий середній отит у дорослих та дітей – це стан, при якому часто настає спонтанне одужання, акцент повинен ставитись на ефективному та безпечному контролі основних і взаємопов’язаних компонентів клініки та патогенезу – болю та запальних змін. Дані досліджень, рекомендації та власний досвід переконливо свідчать, що ендоауральне застосування «Отипаксу» дає можливість ефективного контролю болю та запалення у пацієнтів з ГСО без перфорації барабанної перетинки та дозволяє уникнути/зменшити використання системних протизапальних знеболюючих засобів. Запропонована методологія лікування ГСО має такі переваги:

  • лікування комбінованим ендоауральним препаратом проводиться з урахуванням впливу на один з провідних симптомів – біль у вусі, вираженість якого пов’язана з інтенсивністю запального процесу у середньому вусі;
  • використання комбінованого препарату дозволяє уникнути поліпрагмазії з усіма її негативними наслідками при високій ефективності лікування;
  • прийнятна відповідність разом з вираженим раннім клінічним ефектом сприяє швидкому досягненню високої ефективності лікування;
  • така методологія лікування є універсальною та прийнятною як для спеціалістів оториноларингологів, так і для спеціалістів загальної практики – сімейної медицини, педіатрів як лікарів першого контакту для хворих на ГСО.

*Гострий середній отит без перфорації барабанної перетинки

Література:

Детальна інформація про ОТИПАКС® в інструкції. Р.П. МОЗ України № UA/5205/01/01 від 24.11.2016 р. №1275
ПОПОВИЧ В.І. // КОНТРОЛЬ БОЛЮ І ЗАПАЛЕННЯ У ХВОРИХ НА НЕПЕРФОРАТИВНИЙ ГОСТРИЙ СЕРЕДНІЙ ОТИТ// Журнал вушних, носових і горлових хвороб, №1, 2018
Hongzhuo Liua, Jinsong Haoa, Kevin S. Current strategies for drug delivery to the inner ear // Acta Pharmaceutica Sinica. – 2013. – Vol. 3, №2. – Р. 86-96.
Strichartz G. Molecular mechanisms of nerve block by local anaesthetics // Anaesthesiology. – 1976. – № 45. – Р. 421-441.
Лайко А.А. Дитяча оториноларингологія: підручник для лікарів-інтернів закладів (ф-тів) післядипломної освіти. – 2-ге поновлене вид. – К.: Логос, 2008. – 703 с.
Лайко А.А. Невідкладна допомога в дитячій оториноларингології: навч. посібник для лікарів-інтернів, курсантів ін-тів удосконалення лікарів. – К.: Здоров’я, 1998. – 255 с.
Клінічна настанова «Гострий середній отит» https://orl.ifnmu.edu.ua/protocols/sharp-otitis.

Знайдіть в аптеці

Вгамуйте отит!

Купити
text-7
11111